Україна лідирує в Європі за темпами поширення епідемії ВІЛ-СНІД. Це – суха констатація жахливого факту, на якому багато спекулюють.
«Главреду» вдалося поспілкуватися з доктором Франсуазою Барре-Сінуссі з паризького Інституту Пастера, яку в Європі називають «мамою ВІЛ». Місяць тому пані Франсуаза отримала Нобелівську премію в галузі медицини й фізіології. Звістка про це спочатку пройняла оптимізмом – невже нарешті винайшли якісь ліки?! Та виявилося – ні, просто дали за весь величезний масив досліджень, проведених пані Барре-Сінуссі протягом 25 років у галузі ВІЛ. І все ж саме ця людина стоїть на «передовій» пошуків нових шляхів боротьби з хворобою. На жаль, оптимістичних новин ми від неї не почули…
«Перед нами стоїть «мета-2010», і уряди заможних країн зобов’язані надати необхідне фінансування»
Пані Франсуазо, протягом останніх 25 років свого життя ви тяжко працюєте над розгадкою таємниці вірусу імунодефіциту людини. В одному з інтерв’ю ви зізналися, що ділите своє життя на періоди до і після винайдення ВІЛ. 25 років – це чверть століття, ціла епоха… То які результати?
Слухайте, ваше запитання звучить аж надто песимістично! Найперший – і найголовніший – результат – це те, що ВІЛ узагалі було винайдено. Справді, з 1983 року минула чверть століття. Але цей винахід дозволив, по-перше, досить швидко розробити тести визначення ВІЛ, які були комерціалізовані вже 1985 року і дозволяли – дозволяють, до речі, і досі! – одночасно попереджати донорство зараженої крові та її похідних. По-друге, тести очікувано дозволили визначати інфікованих людей, давати їм необхідні поради, щоб зарадити інфікуванню їхніх партнерів; і, якщо цього потребував стан їхнього імунітету, призначати лікування.
Відкриття ВІЛ, його вивчення, детальний розгляд способу його розмноження дозволив розробити антивірусні молекули, відомі сьогодні під назвою тритерапії і широко доступні з кінця 1990-х. Тритерапія має очевидний позитивний вплив на пацієнтів, навіть якщо не йдеться про одужання. Антивірусні молекули дозволяє зменшити кількість вірусів у тілі і здійснити відбудову – звичайно ж, часткову, та все ж відбудову! – імунного захисту пацієнтів.