Ставлення українців до усиновлення стає кращим, переконують у Міністерстві з питань сім’ї, молоді та спорту. За даними відомства, нинішнього року українці всиновили на чверть дітей більше, ніж за цей же час торік. Водночас у перерві між ламанням списів навколо коаліціади депутати ухвалили закон, який, як сподіваються у міністерстві, теж стимулюватиме процес національного усиновлення.
«…за гроші не купити любов до дитини…»
Якщо чотири роки тому щодня всиновлювали тридцять хлопчиків та дівчаток, зараз нові родини щодня знаходять 46 дітей. Такі дані навів міністр із питань сім’ї, молоді та спорту України Юрій Павленко. Його заступник Тетяна Кондратюк наголошує, що держава продовжує створювати зручні умови для прийомних батьків. «Прийнято закон, поданий президентом України, щодо соціального захисту дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування. До того ж ще 56 днів відпустки одному з батьків. Цього року національного усиновлення стало більше на 30%». При усиновленні призначена така ж державна допомога, як і при народженні, – 12 з половиною тисяч гривень.
Натомість Лідія Литвиненко, директор будинку «Малятко» у Києві, піддає сумніву заяви керівників міністерства з питань сім’ї, молоді та спорту. «Така заява Павленка викликає великі сумніви. Вони просто проводять свою кампанію. Звичайно, грошова допомога - це добре, але ж за гроші не купується любов до дитини. Зараз дуже швидко створюються сімейні будинки, прийомні сім’ї. Як на мою думку, це робиться для того, щоб показати якісь цифри».
На
тлі активізації усиновлення є випадки, коли люди намагаються нажитися
на цій справі, зазначає голова парламентського комітету Павло Костенко.
Почали проявлятися зловживання. «Тобто держава настільки підняла рівень
підтримки для усиновлювачів, що це для окремих нечесних громадян стало
одним із видів заробітку».
«Чекатимемо стільки, скільки треба»
А в Закарпатті дійсно черга на всиновлення дітей. Близько півтора десятка родин очікують на «своє» немовля, переконує закарпатська кореспондентка Радіо Свобода Надія Петрів.
Незабаром рік, як ужгородська родина Світлани та Юрія Горватів подала документи на усиновлення дитини. Думали, що це вдасться зробити швидко, але виявилося, що крім тривалого оформлення всіх необхідних довідок та проведення консультацій ще доведеться постояти у черзі. Розповідає Світлана: «Ми хочемо дитинку новонароджену. Ми чекаємо вже півроку і будемо чекати стільки, скільки треба».
У службі в справах дітей Закарпатської
облдержадміністрації розповідають, що нині в краї справді відчувається
нестача дітей для охочих усиновити. Тож у найближчому майбутньому вони
звертатимуться до сусідніх областей. А річ у тім, що найчастіше
закарпатські родини хочуть взяти здорових дітлахів, бажано дівчаток, та
ще й віком до трьох років. Для Закарпаття, на відміну від Донецької,
Дніпропетровської, Луганської та Одеської областей, виконання цих умов
є проблематичним.
Натомість не поспішають всиновлювати в Закарпатті малюків ромської національності та важко хворих, їх, здебільшого, з часом забирають сімейні пари з-за кордону.