Сьогодні в нашій країні реєструють близько 50 тис. інфарктів на рік. За тривалістю життя ми на 68-му місці у світі, поруч із такими країнами, як Кот-д’Івуар і Зімбабве.
Проте курс, яким ідуть сьогодні вітчизняні реформатори від охорони здоров’я, на мій погляд, не поліпшить ефективності надання допомоги хворим із серцево-судинною патологією.
У рамках реформування системи екстреної медичної допомоги взято курс на уніфікацію функцій бригад «швидкої допомоги», тобто скорочення кількості спеціалізованих бригад на користь загальнопрофільних. А також на підвищення кваліфікації фельдшерів. Передбачається, що в недалекому майбутньому на дошпитальному етапі екстрену медичну допомогу надаватимуть не лікарські, а виключно фельдшерські бригади, як це робиться в Польщі, Німеччині, США.
На Київській міській станції швидкої допомоги вже розформовано гематологічні, токсикологічні, неврологічні, травматологічні, протишокові та педіатричні бригади. А з нового року ліквідується і ядро «швидкої допомоги» — спеціалізовані кардіологічні бригади. Лікарям-кардіологам, які працювали на них, запропоновано змінити свій фах і стати лікарями «медицини невідкладних станів»...
Фактично отримаємо таке: поки колишні лікарі-кардіологи підбиратимуть на вулицях п’яних, до людини з інфарктом чи гострим порушенням серцевого ритму приїде, в кращому випадку, бригада загального профілю, у гіршому — фельдшери. Головне їхнє завдання по суті — встигнути довезти пацієнта до лікарні, де йому вже нададуть спеціалізовану допомогу. Проте з огляду на наші нинішні реалії це може бути вироком хворому.
Спеціалізовані кардіологічні бригади ще на дошпитальному етапі надають допомогу хворим із гострою серцево-судинною патологією — такою як гострі порушення ритму серця, гостра серцева недостатність, набряк легень, гострий інфаркт міокарда.
Чи знаєте ви, що інфаркт міокарда (або тромботична оклюзія коронарної артерії) — це динамічний процес, і в перші кілька годин його розвитку можна спробувати розчинити тромб у коронарній артерії (провести тромболізис) і уповільнити процес омертвіння серцевої тканини, а іноді й зупинити його? Кардіологічна бригада може зробити це ще на дошпитальному етапі, завдяки чому хворий виживе й не залишиться інвалідом. Адже до стаціонару ще треба доїхати, а в години пік до кардіологічного центру Олександрівської лікарні можна добиратися годину, а то й більше. (Адже можуть везти й в інші кінці міста — наприклад до лікарні №5 Святошинського р-ну чи лікарні №1 на Червоному Хуторі). За цей час ділянка омертвіння тканини серця збільшуватиметься. Слід пам’ятати, що 25% хворих на гострий інфаркт міокарда вмирають на дошпитальному етапі, і що довше хворого транспортують, то більше ризик настання клінічної смерті…