Динамічному розвитку ринку одноразових шприців в Україні заважає нелогічне регулювання галузі з боку держави. Захищаючи інтереси фактично одного гравця, чиновники стимулюють неякісний імпорт з Азії і не дають українцям забути про болючі уколи.
Щорічно в світі здійснюється більше 12 млрд ін"єкцій. В Україні сьогодні на кожну людину припадає близько 9 ін"єкцій на рік, а обсяг ринку одноразових шприців в натуральному виразі складає близько 0,5 млрд. виробів в рік. Немає необхідності розповідати про те, що в нашій країні вже не користуються багаторазовими шприцами.
Одноразові вироби стали невід"ємною складовою вітчизняної медичної практики. Проте, до Європи в цьому питанні Україні ще далеченько. Справа в тому, що більшість використовуваних у нас одноразових шприців є двокомпонентними, тоді як весь цивілізований світ вже давно перейшов на трикомпонентні вироби.
Більш того, у ряді країн, поширені в Україні двокомпонентні шприци, взагалі заборонені до використання з формулюванням «інструменти, що необґрунтовано заподіюють пацієнтам больові відчуття». Проте, вітчизняний ринок, як водиться, зміг «вирізнитися», пропонуючи споживачу одночасно як двокомпонентні шприци, так і трикомпонентні.
Відчуйте різницю
Всі ці недоліки усунені в новому поколінні шприців – «трикомпонентному». Гумовий ущільнювач позбавив медсестер від необхідності прикладати зусилля для руху поршня (ін"єкцію стало можливо робити взагалі однією рукою), зробив хід поршня шприца більш плавним і, головне, виключив можливість потрапляння поліпропілену в кров пацієнта.
Формування ринку шприців
Причому квотування стосувалося всіх шприців – як двокомпонентних, так і трикомпонентних, не дивлячись на те, що це якісно різні медичні інструменти. Причому такі заходи не тільки не сприяли створенню в Україні конкурентноздатних виробництв (трикомпонентні шприци не виробляються в Україні і зараз), але і не забезпечили споживача якісним товаром. Заборона на ввезення продукції з Європи стала каталізатором масового імпорту шприців з Азії – цей процес продовжується і сьогодні: щороку реєструється продукція декількох азіатських заводів.
Трикомпонентні реалії
На ринку ж трикомпонентних шприців помічені пропозиції вже більше десятку виробників. З Європи шприци завозять ТОВ «Богмарк Україна», піонер «трикомпонентного» сегменту, що займається його розвитком з 1993 р. (виробник – польський завод BogMark Medical Lomza), ТОВ «АРТУР-К» (виробник – німецький B.Braun Melsungen AG), з Азії – ВАТ «Гемопласт» (виробник – китайський Wenzhou Beipu Science and Techology Co., Ltd), Factory, Китай), «Фогт Медікал Логистікс» (виробник - Jiangsu Kanghua Medical Equipment Co., Ltd.), ТОВ «Допомога-1» (Medicare SHANDONG ZIBO SHANCHUAN MЕDICAL INSTRUMENT CO., LTD (PEOPLES REPUBLIC OF CHINA), HUAIAN CITY HENGCHUN MEDICAL PRODUCT CO., LTD.( PEOPLES REPUBLIC OF CHINA) .
На вітчизняному ринку можна також зустріти трикомпонентні шприци, на упаковці яких значаться європейські країни (особливою популярністю користується чомусь Великобританія, Німеччина), проте їх батьківщиною є Азія (як правило, країни з найбільш дешевою робочою силою – Китай, Малайзія, Корея, В"єтнам і т.д.).
Яскравий приклад – трикомпонентні шприци ТМ «Medicare» (постачальник – ТОВ «Допомога-1», м. Яготин Київської обл.). На упаковці, як, до речі, і в митних даних, вказаний відправник – компанія Medical Рroject з Великобританії. Проте боротися з ними порядніші постачальники не мають змоги, оскільки плутанина з країною походження на упаковці стала цілком і повністю можливою завдяки значному упущенню українського законодавства - щоб шприц був внесений в держреєстр, необхідно надати відомості, зокрема, щодо виробника продукції і його адреси. Про місце розташування виробничих потужностей не йдеться взагалі. Таким чином, не порушуючи умов реєстрації, такі постачальники порушують Закон про захист прав споживачів, вводячи людей в оману щодо географічного походження товару.
Висновки
Але «точка повернення» до двокомпонентних шприців для багатьох українців вже пройдена.
Тепер їм залишається навчитися розрізняти якісні і неякісні трикомпонентні шприци, тобто уважно читати написи на упаковці, консультуватися з медперсоналом, не «вестися» на підозріло низькі ціни. Кінець-кінцем, не соромитимуться звертатися в різного роду організації, що відстоюють інтереси споживачів. І рано чи пізно вони навчаться це робити.
Йдеться ж про власну шкіру! У повному розумінні цього слова!