«Тема прозорості є ключовою. Прозорість означає легкість визначення больових точок організації дискусій і ухвалення оптимальних рішень. Коли немає прозорості – є вузька група експертів, які щось між собою вирішили, зазвичай і результат виявляється поганим. Прозорість потрібна і для того, щоб ЗМІ могли доступно пояснити, які завдання стоять, як вони досягатимуться, як люди братимуть участь в проведенні цих реформ», - сказала І.АКІМОВА.

«Одна третина населення планети інфікована бактерією туберкульозу, кожну секунду на планеті туберкульозом заражається одна людина, кожні 20 секунд один хворий помирає. Україна перебуває у стані епідемії туберкульозу з 1995 року, кожну годину у нашій країні захворюють 4 людини і кожної години один хворий помирає від туберкульозу», - відзначила Т.БАХТЄЄВА.

За її словами, наша країна з 1995 року не може перемогти цю епідемію, і за ці роки «втрачено близько 150 тис. людей, щороку 30 тис. людей реєструються з вперше виявленим захворюванням і 8 тисяч українців помирають від цього захворювання. «ВООЗ, аналізуючи ситуацію з туберкульозом в Україні, визначила нам сьоме місце в Європі за статистикою поширеності туберкульозу і друге за хіміорезистентною формою туберкульозу (найбільш небезпечною формою)», - сказала Т.БАХТЄЄВА.

Відносний показник кількості дітей поза сімейним оточенням, виявлених під час проведення профілактичних рейдів, до загальної кількості дитячого населення в Україні за 9 місяців 2010 року становить 0,18% проти 0,20% за аналогічний період минулого року, що свідчить про збереження тенденції до зменшення чисельності безпритульних та бездоглядних дітей у державі.

На 2% зменшився показник кількості дітей, виявлених повторно (за 9 місяців 2010 року - 5,6%, за 9 місяців 2009 року - 7,6%). Це, вважають у Мінсім’ї, свідчить про покращення організації службами у справах дітей заходів, спрямованих на ефективну допомогу (за необхідності - реабілітацію) дітям, які опинилися поза сімейним оточенням.

Крім лікування гострих інфарктів міокарда, спеціалізовані бригади відновлюють серцевий ритм хворим з допомогою електростимуляційної та електроімпульсної терапії, після чого хворий уже не потребує стаціонарного лікування.

Проводячи диференціальну діагностику, спеціалізована бригада виправляє помилки амбулаторно-поліклінічної мережі, не госпіталізуючи хворих, які можуть лікуватися амбулаторно. Це заощаджує кошти як самих хворих, так і системи охорони здоров’я...

Сьогодні в нашій країні реєструють близько 50 тис. інфарктів на рік. За тривалістю життя ми на 68-му місці у світі, поруч із такими країнами, як Кот-д’Івуар і Зімбабве.

Проте курс, яким ідуть сьогодні вітчизняні реформатори від охорони здоров’я, на мій погляд, не поліпшить ефективності надання допомоги хворим із серцево-судинною патологією.

У рамках реформування системи екстреної медичної допомоги взято курс на уніфікацію функцій бригад «швидкої допомоги», тобто скорочення кількості спеціалізованих бригад на користь загальнопрофільних. А також на підвищення кваліфікації фельдшерів. Передбачається, що в недалекому майбутньому на дошпитальному етапі екстрену медичну допомогу надаватимуть не лікарські, а виключно фельдшерські бригади, як це робиться в Польщі, Німеччині, США.

На Київській міській станції швидкої допомоги вже розформовано гематологічні, токсикологічні, неврологічні, травматологічні, протишокові та педіатричні бригади. А з нового року ліквідується і ядро «швидкої допомоги» — спеціалізовані кардіологічні бригади. Лікарям-кардіологам, які працювали на них, запропоновано змінити свій фах і стати лікарями «медицини невідкладних станів»...