Сама можливість відновлення заснована на такому загально-біологічному законі, як реорганізація функцій, тобто на здатності перебудовуватися і брати участь у відновленні порушеної функції тих нейрональних ансамблів і зв`язків, які раніше не були задіяні в її реалізації. Певне значення у відновленні функцій після інсульту мають такі чинники, як зникнення набряку навколо зони ураження (крововиливу або інфаркту), поліпшення кровообігу в цій зоні, розгальмування нейронів.
Прогноз відновлення багато в чому визначається розміром і локалізацією осередку ураження. Прогностично несприятлива для відновлення рухів локалізація вогнища в задньому стегні внутрішньої капсули, де сходяться в один пучок рухові шляхи. Для відновлення мови несприятлива локалізація вогнища в обох мовних зонах: у центрі моторної (власною) мови (у області Брока — задньому відділі лівої нижньої лобової звивини) і в центрі сенсорної мови (у області Верніке — задньому відділі лівої верхньої скроневої звивини). Несприятливими чинниками є різні емоційно-вольові (зниження психічної і рухової активності, важка депресія) і когнітивні (зниження інтелекту, пам`яті, уваги) порушення.